Залежати від Бога

(четвер ХVІІ тижня Звичайного періоду)

Тими днями виконав Мойсей усе, як заповідав йому Господь, так зробив він. Першого дня першого місяця другого року поставлено скинію. Поставив Мойсей скинію; і поставив підніжки до неї, і порозставляв дошки її, і позасовував засуви її, і поздвигав стовпи її. І нап’яв намет над скинією, і поклав накриття над наметом зверху, як заповідав Господь Мойсеєві. Взяв він Свідоцтво і поклав його в кивот; і приладнав носила до кивота, і поставив віко на кивот зверху. І вніс кивот у скинію, і спустив завісу й закрив кивот Свідоцтва, як заповідав Господь Мойсеєві.
Тоді хмара вкрила Намет Зустрічі, і слава Господня сповнила скинію; і не міг Мойсей увійти в Намет Зустрічі, бо на ньому покоїлася хмара, й слава Господня сповнила скинію. І як хмара піднімалася з-над скинії, сини Ізраїля рушали в дорогу в усіх своїх переходах. А як хмара не піднімалась, то й вони не рушали, аж доки вона знову не піднімалась. Бо хмара Господня була над скинією вдень, уночі ж вогонь був над нею, перед очима всього дому Ізраїля, в усіх їхніх мандрівках.

Вих 40,16-21.34-38

Позавчора ми читали про Намет Зустрічі, перший видимий знак Божої присутності посеред свого народу. Тепер Господь наказує зробити скинію, що можна інакше перекласти як “житло”. Все це веде до того перебування Бога між людьми, яке здійсниться в особі Ісуса.

Бог щоденно веде Ізраїль: “І як хмара піднімалася з-над скинії, сини Ізраїля рушали в дорогу в усіх своїх переходах. А як хмара не піднімалась, то й вони не рушали, аж доки вона знову не піднімалась“. Вирушати тоді, коли каже Бог, і туди, куди Він показує. Шлях нашого життя був би напевно кращим, якби ми вміли так слухатися кожного дня.