(понеділок ІІІ тижня Адвенту)
Тими днями Валаам, підвівши очі, узрів Ізраїля, що отаборився за племенами; і зійшов на нього дух Божий, і заходився він віщувати, мовивши:
«Віщування Валаама, сина Беора,
слово мужа з відкритими очима;
віщування того, хто чує мову Божу;
того, хто бачить видіння Всемогутнього;
того, хто падає, і відкриваються йому очі.
О як гарні твої намети, Якове,
і твої оселі, Ізраїлю!
Вони, немов луги, розкинулись,
немов сади понад ріками,
немов дуби, які посадив Господь,
немов оті кедри, що над водою.
Вода ллється з його відер
і насіння його – у водах великих;
могутніший, ніж Агаг, його володар,
і царство його високо вознесеться.
Віщування Валаама, сина Беора,
слово мужа з відкритими очима;
віщування того, хто чує мову Божу;
того, хто знає вчення Всевишнього
і бачить видіння Всемогутнього;
того, хто падає, і відкриваються йому очі.
Бачу його, та не тепер;
дивлюся на нього, та не зблизька.
Адже зійде зірка з Якова,
підійметься берло з Ізраїля».
Чис 24,2-7.15-17а
В історії Ізраїля був і такий випадок! Вороги народу наймають язичницького експерта Валаама, щоб той прокляв Ізраїль. Але щось пішло не так, як планувалось. Замість прокляття він починає благословляти, і не раз. І починає пророкувати про зірку з покоління Якова, про берло влади з ізраїльського народу, що колись зійде над всіма народами.
Бог не обмежується. Його не можна закрити в якихось рамках. Тому Він може відкриватися язичникам. Його волю здатні відкрити й зрозуміти поза рамками релігії, якщо людина чутлива на божественне. Якщо ця людина не керується наказами інших чи бажанням збагатитися, чи іншими корисними цілями. Бог дає себе знайти тим, хто Його шукає.
Ісусе, зірко з Якова! Зійди над людством і вкажи дорогу до істинного Бога! О берло з Ізраїля, нехай Твоє Царство любові огорне всіх людей!
Думки 