Гірше, чим забути

(четвер IV тижня Великого Посту)

Тими днями Господь сказав Мойсеєві: «Іди притьмом униз, бо згрішив народ твій, який ти вивів з Єгипетської землі. Занадто скоро звернули вони зі шляху, який Я вказав їм. Зробили собі литого тельця, поклонились перед ним, принесли йому жертву та й кажуть: “Ось бог твій, Ізраїлю, який вивів тебе з Єгипетської землі!”»
І говорив далі Господь до Мойсея: «Дивлюсь Я на цей народ і бачу, що народ цей твердошиїй. Тож тепер полиши мене; нехай запалає Мій гнів на них та хай винищу їх. З тебе ж виведу народ великий».
Та Мойсей благав Господа, Бога свого, кажучи: «Навіщо, Господи, палатиме гнів Твій на народ Твій, який Ти вивів з землі Єгипетської потужною силою й міцною рукою? Навіщо мали б єгиптяни говорити: “На лихо вивів Він їх, щоб повбивати їх у горах та вигубити їх з лиця землі?” Відверни лютість обурення Твого та зміни гнів на милість супроти Твого народу. Згадай Авраама, Ісаака й Ізраїля, слуг Твоїх, яким Ти клявся самим собою цими словами: “Розмножу ваше потомство, як зорі небесні, і всю ту землю, яку Я обіцяв, дам нащадкам вашим у віковічну посілість”».
І відвернув Господь те лихо, що надумав був навести на свій народ.

Вих 32,7-14

Скільки часу пройшло від чудес виходу Ізраїля з Єгипту? Кілька місяців. І що вже сталося? Ізраїль забув про все. Гірше, не забув, а змінив: замість Бога Ягве творить собі божка. Самі себе переконують: “Ось бог твій, Ізраїлю, який вивів тебе з Єгипетської землі!” Але ж вони тільки-що його вилили! Як він міг їх вивести з Єгипту?! Пам’ятають про подію, але змінюють головного діючого героя. Це вже не Бог Авраама, Ісаака й Ізраїля (та Мойсея), а щось ближче до них, на їхній смак, зроблений ними самими. Божка можна собі вилити, зробити, створити. І змінити свою пам’ять, викрививши все. Небезпечна спокуса у всі часи…

Не творити собі божка, а відкривати справжнього Бога. Бачити свою історію так, як вона була, а не згідно із своїми забаганками.