“Не бійся!”

(четвер ІІ тижня Адвенту)

Я – Господь, твій Бог,
Я держу тебе за правицю,
Я тобі говорю:
«Не бійся, Я тобі допомагаю.
Не бійся, черв’ячку Якове,
люди Ізраїля!
Я тобі допомагаю», – говорить Господь,
Святий Ізраїля, твій Викупитель.
Я тебе зроблю молотаркою гострою,
новою, з подвійними зубами.
Топтатимеш і трощитимеш гори,
пагорби обернеш у дрібну полову.
Ти пересієш їх;
вітер їх буде розносити, буря буде їх розсівати.
Ти ж Господом будеш веселитись,
Святим Ізраїля хвалитимешся.
Злиденні та вбогі шукають води, та її немає.
Язик у них від спраги висихає.
Я, Господь, їх вислухаю,
Я, Бог Ізраїля, їх не покину.
На лисих горах Я відкрию ріки,
серед долин – джерела.
Я зроблю озером пустиню,
а суху землю – водними джерелами.
Я засаджу пустиню кедром,
акацією, миртом та оливкою.
Я посаджу в степу кипариса,
явора та сосну разом,
щоб вони бачили й знали,
вважали й зрозуміли всі разом,
що то рука Господня це вчинила,
Святий Ізраїля створив те.

Іс 41,13-20

Ціле читання представляє собою пряму мову Господа з часто вживаним займенником “Я”. Бог промовляє до Ізраїля – втомленого вигнанця – обіцяючи свій прихід та підтримку. Розсіяний народ стане надпотужною зброєю проти твердих скель. І розвеселиться. Пророк натякає на чудеса, здійснені під час виходу, коли вода потекла зі скелі і напоїла Ізраїль, що виходив до вільної землі. Господь зробить ще навіть більше від тих чудес, бо пустеля перетвориться на багатий сад.

Різдво наближається. Наближається Бог таких чудес, Бог життя. “Не бійся, Я тобі допомагаю!“

Господи, наповни моє серце миром з Твоєї присутності! Нехай Твій прихід допомагає мені виходити з країни темряви до свободи!