Божа сила. В чому?

(середа ІІ тижня Адвенту)

«Кому ж ви хочете Мене сподобити,
щоб Я був йому подібний?» – каже Святий.
Підійміть угору ваші очі й подивіться!
Хто створив усе це, усі ці зорі?
Той, хто виводить їхнє військо у їхній кількості
і кличе кожну з них по імені.
Сила Його така велика й міць така потужна,
що ні однієї не бракує.
Як же це ти, Якове, говориш,
як, Ізраїлю, кажеш:
«Дорога моя від Господа прихована,
мій суд проходить мимо мого Бога?»
Чи ти ж не знаєш, чи ти не чув?
Господь – Бог вічний,
творець кінців землі:
Він не втомлюється, не знемагається,
розум Його незбагненний.
Він дає змореному силу,
Він знеможеному додає міць.
Навіть і молодь утомлюється, знемагає,
і юнаки хитаються, падають –
ті ж, хто на Господа уповає, відновлюють сили,
здіймають крила, немов орел,
біжать, не знають утоми,
ідуть, не знемагають.

Іс 40,25-31

Сьогоднішнє перше читання набирає зовсім іншого значення, коли прочитаємо його з Євангелієм. Пророк Ісая надає Богу різні імена та характеристиви: Він – Святий, Творець, Полководець, Великий силою, Потужний міццю, Вічний, Невтомний, Найрозумніший. Особливо остання частина підкреслює Бога як Того, хто являється джерелом сили тих, хто на Нього уповає. Такий Господь здатний на багато, а з Ним й ті, що в Нього шукають підтримки.

Ісус каже про себе: “Я лагідний і покірний серцем“. Не Святий, Полководець, Великий силою і так далі, а лагідний і покірний! Бог, здається, інший, не той, про Якого говорив пророк. Але така логіка нашого Бога. Вже незабаром Різдво  покаже зміну Божої логіки, бо Господь не хоче нав’язувати себе силою, а лагідністю й покорою.

Ісус продовжує бути джерелом сили, але якої сили? Якої логіки? 

Ісусе, лагідний і покірний серцем, наверни мене до логіки Твоєї спасаючої сили!