Стати відкритими дверима (середа ХХІХ тижня Звичайного періоду)

Брати! Ви, напевно, чули про служіння Божої благодаті, яка дана мені для вас, бо мені через об’явлення відкрита таємниця, про що я раніше коротко написав; з чого, коли читаєте, ви можете збагнути моє розуміння Христової таємниці. В інших поколіннях вона не була виявлена людським синам так, як ось тепер Духом відкрита Його святим апостолам і пророкам, що і язичники є співспадкоємцями, одним тілом і співучасниками обітниці в Ісусі Христі через Євангеліє, служителем якого я став через дар Божої благодаті, яка була дана мені дією Його сили.

Мені, найменшому з усіх святих, дана ця благодать: благовістити між язичниками незбагненне багатство Христа і просвітити всіх, у чому полягає здійснення таємниці, що від віків була схована в Бозі, котрий усе створив, щоби правителям і владам на небесах тепер могла виявитися через Церкву багатогранна Божа премудрість, згідно з відвічним рішенням, яке Він здійснив у Христі Ісусі, нашому Господі, в котрому ми маємо відвагу й доступ у надії через віру в Нього.

Еф 3, 2-12

Святий Павло відкрито говорить про ту таємницю, віддавна закриту для всіх, і що реалізується в Церкві. Після знищення перегородки ворожнечі, мир доступний всім – мир Божий, мир у Христі. Апостол з вдячністю дивується, як тепер всі люди стали рівними перед Богом і однаково можуть наблизитися до Бога й жити спасінням. Ісус Христос стає центром притягнення всього людства, пунктом зустрічі, Тим, хто тримає разом різні народи.

І завдання Церкви – здійснювати цю Божу волю. Кожен християнин має стати людиною зустрічі, що сіє мир і єдність. Ніхто не відкинутий Богом, ніхто не другорядний. Церква – через мене – має стати надією людей.