Деякі Псалми, в яких зустрічаються вирази “Божа помста” чи “Божий гнів”, можуть викликати спротив. Як таке можна говорити про Бога? І часто вживаються аргументи, що йдеться про Бога Старого Завіту, а Бог Нового Завіту, об’явлений Ісусом Христом, Він інший. Впевнені? Так, можна говорити про певний розвиток в розумінні Бога, бо одкровення поступово нам відкриває справжнє Боже обличчя. Але не можемо говорити про два різних Бога! Наш Бог не одноманітний! Потрібно правильно зрозуміти дані вислови. Бо до цього додається філологічна складова – наші слова не завжди правильно відображають сенс біблійних слів. І тут необхідно пояснити трошки більше.
В українській мові “помста” це “відплата кому-небудь за вчинену кривду, заподіяне зло і т.ін.; розплата, мста, покара; бажання відплатити за вчинене зло; готовність мстити”. Вживається навіть термін італійського походження “вендета”: “звичай кривавої помсти за вбитого родича”. Тож помста це плід емоцій, що супроводжуються ненавистю, злом, а значить являється чимось аморальним (навіть якщо можемо зрозуміти дані почуття в конкретних ситуаціях). Сама ж дія під впливом таких почуттів виходить за рамки закону, бо лише держава має право на вжиття сили. Закон юридично не передбачає можливості діяти самостійно у відповідь на зазнану кривду. Вендета, звичайно, теж не передбачається законом і навіть карається.
Якщо так розуміємо помсту, то біблійні слова про Бога помсти викликають слушний спротив. Але в Псалмах (і в Біблії в цілому) справи виглядають інакше! По-перше, зверненням до Бога скривджений відмовляється від особистої помсти. По-друге, Бог сприймається як найвищий і справедливий суддя, котрий не просто інстиктовно вдаряє по тому, на кого скаржаться. Він судить, Він відновлює справедливість, Він установлює право. Не карає під впливом емоцій чи садистських імпульсів. Тож не йдеться про неконтрольовану, укриту чи позазаконну насильницьку дію. Бог публічно виконує свою легітимну роль судді, що оцінює вчинки згідно закону та захищає спільне благо. З єдиною відмінністю, що через молитву Бог прикликається як суддя, але Він живий і має дати відповідь особисто, бо це Він установив дані закони. В якійсь мірі, Бог не може в такому суді бути нейтральним, бо справа має відношення і до Нього. Тут необхідно правильно зрозуміти таку не-нейтральність Бога, про Його особисте зацікавлення в процесі. А саме, як показує Святе Письмо, Він може і відмовитися від виконання покарання, навіть якщо вирок вже зроблено! Книга Йони наочно ілюструє цю правду: спочатку говориться, що місто вже засуджене і буде покаране. Пророк Йона не говорить про жодну можливість помилування. Та в кінці-кінців Бог не карає Ніневію. У відношенні до нашого Псалма 83 це значить, що молільник може просити про покарання неправедників і вони можуть бути засуджені, але не обов’язково покарані!!! Як читаємо в пророка Єзекиїла, Бог не хоче смерті грішника, але щоб покаявся та жив (Єз 18,23; 33,11). Серед синонімів слова “помста” є “розрахунок”. Це слово не має негативного відтінку і вказує на несення відповідальності за скоєне. Можливо, у багатьох випадках варто шукати інший відповідник для правильного вираження ідеї. Переклад необхідно критикувати.
Окремо можна сказати про вираз “Божий гнів”. Він поєднаний зі святою ревністю, що підкреслює аспект відповідальності Бога за світ та свій народ. Божа тотожність пов’язана, з Його волі, з Ізраїлем та всім творінням. Господь не може покинути напризволяще світ і не реагувати на відхилення (про це було трошки раніше), але, як і у випадку помсти, гнів може змінитися на благовоління. Бог, що не мав би подібної реакції на зло, стає Богом байдужим, дехто навіть вживає окреслення “ледачим”. Тому говориться про політичний аспект Божого гніву – Бог бачить і ПОВИНЕН діяти.
Думки 