Уважна любов (четвер ХХІІІ тижня Звичайного періоду)

Брати! Знання надимає, а любов збудовує! Якщо хто вважає, ніби щось знає, то він нічого не знає так, як належить знати. Але хто любить Бога, той був пізнаний Ним. Адже про їжу, яка приноситься в жертву ідолам, знаємо, що ідол у світі – ніщо, і немає іншого Бога, крім Єдиного. Якщо і є так звані боги чи то на небі, чи то на землі, оскільки є багато богів і багато володарів, то для нас один Бог – Отець, від якого усе, і ми для Нього, і один Господь – Ісус Христос, через якого все, і ми через Нього. Та не всі мають знання. Адже деякі, призвичаївшись до ідолів, ще й досі їдять так, наче споживають ідольські жертви, і їхнє сумління, будучи немічним, опоганюється.
Ось і гине через твоє знання немічний брат, за якого помер Христос! Коли ви таким чином грішите проти братів і вражаєте їхнє немічне сумління, ви грішите проти Христа. Отже, якщо їжа стає спокусою для мого брата, не їстиму м’яса повіки, щоб не спокусити мого брата.

1Кор 8,1б-7.11-13

Питання м’яса, що приносилося в жертву ідолам. Якщо таке м’ясо залишалося після жертвоприношень, то його або продавали на базарах, або споживали біля язичницьких храмів. Звідси питання в однієї частини християн: а чи не стає участю в язичницьких обрядах споживання цього м’яса? Позиція “досконалих”, що мають знання: не треба на це звертати уваги, бо божки не існують. Позиція “немічних”: це відступ від віри в єдиного Бога. А що скаже апостол?

Як і в попередньому читанні Павло не стає на боці якоїсь однієї групи проти інакомислячих. Він розуміє і перших, бо частково вони праві, розуміє і других. Та повчає всіх.

Знання перших – “досконалих” – стає причиною їхньої замкнутості на собі. Вони самодостатні, їм не треба інших, простачків. Як каже Павло: “Знання надимає”. Це знання надуває (таке альтернативне значення цього слова), як кульку. Тобто об’єм великий, а всередині нічого солідного і легко здувається. Лише любов будує, дає конкретність. Любов до ближнього визволяє від індивідуалістичного замкнутого кола і відкриває на іншого. Ти можеш бути правий (теоретично), але на практиці іноді треба допомогти іншим. І “досконалі”, і “немічні” мають зростати у зрозумінні любові Бога, що проявилося у Христі. Він не насаджував свою правоту, свої знання, силою.  Головна рушійна сила – любов.

Господи Ісусе, дай мені і знання, і практику істинної любові!