Нікудишні пастухи (середа ХХ тижня Звичайного періоду)

Надійшло до мене таке слово Господнє: «Сину людський! Пророкуй проти пастирів Ізраїля, пророкуй і скажи пастирям: Так говорить Господь Бог: Горе пастирям Ізраїля, які пасуть самих себе! Чи ж не вівці пастирям пасти? Ви пили молоко, одягались у вовну, різали, що було вгодоване, овець же не пасли. Слабих овець ви не підсилювали, недужих не гоїли, ранених не перев’язували, розбіглих не завертали, загублених не шукали. Ви правили ними жорстоко й насильно. І розсипались вони без пастуха та й стали здобиччю усіх польових звірів. Вони розпорошились. Блукають Мої вівці по всіх горах та по всіх горбах високих; по всій країні розсипались Мої вівці; ніхто про них не дбає, ніхто їх не шукає.
Тому слухайте, пастухи, слово Господнє: Клянусь, як от живу Я, – слово Господа Бога, – за те, що овець Моїх віддано на розграбування, за те, що мої вівці стали здобиччю польових звірів, – бо пастуха не було, – за те, що пастухи Мої не дбали про Моє стадо, бо Мої пастухи пасли самих себе, овець же Моїх не пасли, за те, пастухи, слухайте слово Господнє!
Так говорить Господь Бог: Ось Я проти пастухів. Я заберу Моїх овець із їхніх рук і не дам їм більше пасти Мої вівці. Вони не будуть більше пасти самих себе. Я вирву в них із рота Мої вівці, і не будуть більше вони їм їжею. Так бо говорить Господь Бог: Сам, сам Я буду дбати за Моїх овець і буду їх доглядати».

Єз 34,1-11

Пророк звертає гострі слова проти пастирів Ізраїля. Хто це? Це царі. Це ті, що мають владу. І як її використовують? На свою користь, щоб пасти самих себе, щоб наживатися на своїх підлеглих. Скільки занедбань! Який брак відповідальності! Невиконання обов’язків приносить гіркі плоди нещастя цілого народу.

Бог тому приймає рішення: “Сам, сам Я буду дбати за Моїх овець”. Пастухи – геть!

Звісно, ці слова безпосередньо звертаються до сильних світу цього, до наших політиків та можновладців. Але не тільки. Коли я виконую свою роботу – що шукаю? Як більше заробити? Коли виконую свої обов’язки – які думки і наміри мною керують? Мій успіх? Коли роблю будь-що – вдома, в храмі, в родині, на людях – навіщо це роблю? Щоб мене зауважили? Щоб мене похвалили?

Є різні способи пасти самих себе. Дух служіння вимагає відставити себе на бік, а в центр поставити іншого (=Іншого).

Господи, будь моїм Пастирем, щоб ніхто не зайняв Твого місця у моєму житті. І навчи служити по-справжньому!