Великий Вівторок

Марк Шагал, Пророк Ісая (1968 р.)

Слухайте мене, острови,
вважайте, ви, далекі народи!
Господь покликав мене від утроби,
від лона матері моєї назвав моє ім’я.
Зробив уста мої, немов гострий меч,
сховав мене в тіні своєї руки.
Виробив мене, наче гостру стрілу,
сховав мене у своєму сагайдаці.
Господь сказав мені: «Ти слуга Мій,
у тобі Я прославлюся».
А я сказав: «Дарма я трудився, на ніщо витрачав силу.
Та моє право у Господа, моя заплата в Бога мого».
А тепер каже Господь,
який сотворив мене вже від утроби на те,
щоб я був Його слугою, щоб навернув Якова до Нього
та щоб зібрав Ізраїля до Нього, –
бо я прославився в очах Господніх,
і Бог мій – моя сила.
Він мовив: «Того мало, що ти – слуга Мій,
щоб відновити потомство Якова,
щоб привести назад тих,
які спаслися з-поміж Ізраїля.
Я вчиню тебе світлом народів,
щоб ти став Моїм спасінням аж до кінців світу».

Іс 49, 1-6

Друга пісня Слуги Ягве, друге пророцтво про Таємничого, що буде знаряддям Бога у цьому світі. Цього разу сам Слуга промовляє, відкриваючи тайну своєї особи. Вчора ми чули опис цього некрикливого Царя, сьогодні ж він описує себе з допомогою бойових порівнянь – меча та стріли. Його мова (уста) та його особа вражають, ранять.

Слуга говорить про кризу, майже знеохочення: “Те, що я робив, не дало плоду”. Поразка? Невдача? Програш місії?

Та Бог відповідає: НІ! Цього замало! Ти матимеш місію набагато більшу! “Я вчиню тебе світлом народів, щоб ти став Моїм спасінням аж до кінців світу”. З невдачі народжується щось більше, що принесе користь всьому людству.

Пророцтво може залишитися невиясненою тайною, якби ми не знали Ісуса Христа, Божого обранця. Від початку, від самого народження, Він виконував волю Отця. Вражав словом і ділом. Але потім криза, зрада, самотність, смерть, гріб… Кінець? Все? НІ!!!

Господь не програє жодної битви! Ось в чому фундамент християнської надії та радості!