Відповідальність сильних (п’ятниця 5 Великоднього тижня)

 

Тими днями сподобалось апостолам, старшим й всій Церкві послати в Антіохію з Павлом і Варнавою обраних з-поміж себе мужів: Юду, якого називали Варсавою, і Силу, – провідних мужів між братами.
І написали своєю рукою: «Апостоли і старші – брати, – тим, хто в Антіохії, Сирії і Килікії, братам, які з язичників, – вітання! Ми почули, що деякі з наших, кого ми не посилали, пішовши, збентежили вас словами, які схвилювали ваші душі. Тому сподобалось нам, за згодою усіх, вибрати мужів і послати їх до вас із нашими улюбленими Варнавою і Павлом – людьми, які віддали свої душі за Ім’я нашого Господа Ісуса Христа.
Отже, послали ми Юду й Силу, і вони словами перекажуть те саме. Сподобалося Духові Святому і нам не накладати на вас жодного більшого тягаря, за винятком цього необхідного: стримуватися від ідоложертвенного, крові, задушеного і розпусти. Добре зробите, як цього будете стерегтися. Бувайте здорові!»
Тож, попрощавшись, вони прийшли до Антіохії і, зібравши спільноту, передали послання. Прочитавши, ті зраділи від цієї потіхи.

Діян 15, 22-31

Автор знову використовує свій улюблений прийом – повторення, підкреслюючи важливість певної інформації. Знову ті самі слова, які ми чули вчора, цим разом у вигляді послання до християн язичницького походження.

Єрусалимські старшини підтверджують свободу християн в Ісусі, що не треба підпорядковуватися всім приписам закону Старого Завіту. І додають чотири правила, які до сих пір викликають чималі дискусії серед дослідників. Бо як видно з послань апостола Павла, ці правила не були прийняті як зобов’язуючі для всіх. Оминаючи всі відкриті питання, уваги заслуговує сам факт такого рішення. Апостоли й старші заохочують християн язичницької традиції мати делікатність в зрозумінні іншої, юдейської традиції. Кожна людина приходить до віри із своєю історією, своїми звичаями, і потрібно це прийняти до уваги. Тактовність у поведінці й зрозуміння іншого може полегшити спільне життя в одній Церкві. Варто прочитати, що про це писав Павло в посланні до Римлян 14 та 1Кор 8 – це допоможе краще зрозуміти загальний настрій християнського навчання. Зрозуміння слабкості інших робить відповідальними сильніших у вірі, вказує на їхню дозрілу поведінку, що бере до уваги також і людські нюанси віри. Справа не лише в їжі. Це конкретний прояв любові, про яку навчає Ісус в сьогоднішній Євангелії.